Живімо, моя Лесбіє, в коханні,
зневаживши дідів несхвальне слово,
бо гріш ціна і плітці, і догані!

Світила сходять і заходять знову;
та кане наше сонце у безодню –
настане ніч, уже не тимчасова.

Тож дай цілунків тисячу і сотню,
і тисячу, і сотню, світлолика,
і тисячу, і сто мені сьогодні!

Коли зберемо їх число велике –
змішаємо, не знаючи рахунку,
аби ніхто біди нам не накликав,

про те дізнавшись, скільки є цілунків.

Vivamus mea Lesbia, atque amemus,
rumoresque senum severiorum
omnes unius aestimemus assis!
soles occidere et redire possunt:
nobis cum semel occidit brevis lux,
nox est perpetua una dormienda.
da mi basia mille, deinde centum,
dein mille altera, dein secunda centum,
deinde usque altera mille, deinde centum.
dein, cum milia multa fecerimus,
conturbabimus illa, ne sciamus,
aut ne quis malus inuidere possit,
cum tantum sciat esse basiorum.